Сатпрем
Сатпрем (Бернар Анженже, Bernard Enginger) – француз за походженням, народився в Парижі в 1923 році. З дитинства палко любив море, пригоди, мандри. Навіть в зрілому віці мріяв про навколосвітню подорож на яхті, під вітрилами. В роки Другої світової війни приєднався до Французького опору, в двадцятирічному віці був заарештований гестапо, пройшов через жах гітлерівських в’язниць і концтаборів. Там і сталося його перше духовне пробудження. Перед обличчям смерті, коли все всередині завмирало в очікуванні власного кінця, в свідомості двадцятирічного юнака одного разу жагучим полум’ям постало питання: «Що ж залишається всередині людини живим, коли від неї вже не залишилось нічого». Можливо, що це питання і зумовило весь подальший життєвий шлях Сатпрема, його духовні пошуки.
По закінченні війни він здійснив подорож до Єгипту, де був вражений величчю духовних таємниць древності, які сприймалися такими живими. А потім, волею долі, Сатпрем опиняється в Пондічеррі де певний час виконує обов’язки чиновника у французькій колоніальній адміністрації. В Пондічеррі і відбулася єдина його зустріч із Шрі Ауробіндо, яка виявилася незабутньою і тільки посилила внутрішнє прагнення до Істини. «Несподівано… я опинився перед тим, чого іще ніколи не зустрічав на Землі. Перед Істотою, яка була живим БУТТЯМ,.. чимось, що втілилось в погляді, в тілі, в атмосфері навколо, що я переживав у відкритому морі в своєму човні. Вся безкрайня широчінь існувала там, в цій істоті, і ЦЕ дивилося на мене. Все було так, ніби я впізнав свій дім, те місце, де я можу дихати, звідки я прийшов – я був вдома… Все тривало, я не знаю, чотири секунди… Чотири секунди і я їх ніколи не забуду… Це – упізнавання, розумієте? Ви не відкриваєте щось нове – ви несподівано впізнаєте те, що вам вже давно відомо. Це, начебто, ствердження «Так», але набагато глибше, ніж «так». Це – ВОНО, розумієте,… це я, який дивиться на самого себе – і раптово перетворюється на «Я»… Мені ніколи цього не забути. Я вирішив, що повинен жити саме так, сказавши собі: якщо людина може втілити це, може бути тим, що я відчував «своїм», значить я повинен жити саме так, повинен знайти…»
Ця зустріч відбулася в ашрамі Шрі Ауробіндо, але Сатпрем на той час був не готовий там залишитись. Бунтар, як його інколи називала Мати, він не сприймав жодної із церков чи їх осередків, ані західних, ні східних, він там задихався. Після десятирічних блукань різними континентами і країнами, не знайшовши самостійно відповіді в своїх духовних пошуках, він вдруге повертається в Індію (1954), де зустрічається з Матір’ю, «В один із днів мого тридцятиріччя я зустрів [того, хто знав відповідь]. Їй було 76 років, вона була молодою та сміхотливою, неначе дівчатко. Її називали Мати. Мати – це найбільш дивовижна пригода, яку мені довелося пережити. Це останні двері, які були відкриті, в той час як всі інші залишалися зачиненими, приховуючи таємницю. На протязі… [майже 19 років] вона вела мене незнайомими дорогами, спрямованими в завтрашній день людства чи, можливо, до його істинного початку. Моє серце билося, неначе вперше. Мати – це таємниця Землі. Вона не свята, не містик, не гуру, не йог, вона ані з Заходу, ні зі Сходу, не чудотворець, не засновниця релігії. Мати просто відкрила таємницю людини, яка втратила ключа в релігіях, спіритуалізмі, ідеалізмі, Секрет полягав у тому, щоб просто залишатися собою, бути серцем, яке б’ється молитвою до істинної Землі, бути тілом, яке повторює це благання, призиваючи природну істину в свої клітини, на зразок чайки, яка прагне вітрів та моря… Мати – це казка в клітинах фізичного тіла людини».
На протязі наступних майже 19 років Сатпрем поступово із шукача істини, одного із численних учнів, з якими періодично зустрічалася Мати, перетворюється на її постійного співбесідника, стає одним із найближчих її помічників. Санскритське ім’я Сатпрем, яке надала йому сама Мати, в перекладі означає «той, хто істинно любить». Спочатку Сатпрем веде рукописні записи їхніх регулярних бесід, а починаючи з 1958 року бесіди фіксуються на магнітофонних плівках. На основі магнітофонних записів Сатпрем робив письмову стенограму кожної із бесід. Мати знайомилась із стенограмою, при необхідності робила правки. Ці безцінні свідоцтва дозволять йому після відходу Матері із фізичного тіла (1973) підготувати до поліграфічного видання трилогію «Мати» («Божественний матеріалізм», «Новий вид», «Мутація смерті»), а пізніше –13-томну «Агенду Матері», в якій для людства зафіксовано подробиці цього небувалого експерименту. Після відходу Матері Сатпрем через деякий час залишає ашрам.
Подальше життя Сатпрема пов’язано із перебуванням вже на заході Індії, далеко від Пондічеррі та ашраму. Крім згаданих вище видань, ним підготовлено чимало інших книг (всього опубліковано біля 20 його робіт). Його книга «Шрі Ауробіндо або подорож свідомості» стала для західного читача певним класичним вступом до знайомства із світоглядом Шрі Ауробіндо та Інтегральною Йогою Але основне своє завдання останнього періоду життя він бачив в практичному продовженні трансформації земної свідомості, реалізуючи цю роботу у власному тілі. Одну з останніх своїх книг він розпочинає словами: «Тут те, про що я пишу вже на протязі сорока років. Але в моєму серці – той самий крик за моїх братів із Заходу, котрі приходять та зникають, не розуміючи звідки вони насправді з’явилися та куди йдуть. Нехай мене вибачать за повторення, але хотілося б, щоб наші давні людські бідування не повторювалися більше ніколи. Чи можемо ми хоч щось зробити для цього?» Символічно, що назва цієї книги – «Легенда майбутнього». В останньому її розділі є такі слова: «Не існує «формули» нового виду людства; формула всередині, вона завжди була там; це перше сім’я усієї цієї смертної та заплутаної історії. Сім’я росте, надавлює, щоб нарешті знайти своє величне Сонце, своє Життя, свою квітку Любові та Ніжності… Ось вже двадцять п’ять років [з 1973 року] я йду по слідах Матері (може, дві тисячі п’ятсот років?). І зростаюче зерно підштовхує, постаючи своєрідною неможливістю кожного дня та кожної секунди; але незважаючи ні на що – все Можливо. Диво, замасковане під ніщо: я нічого не знаю, але ЗНАЮ, спокійно, наполегливо, в глибині мільйонів клітин – воно ПРАГНЕ. Неначе закоханий, який розшукує свою єдину Кохану і не зупиниться, поки не відшукає її. В нас існує Орфей, який шукає свою Евридику через усі смерті та поразки. Але він не повинен обертатися назад… Вона попереду чи в глибині, з іншої сторони могил, в Легенді Майбутнього».
Так, весь останній період свого перебування в фізичному тілі (він залишив його в квітні 2007 року) Сатпрем присвятив втіленню Легенди Майбутнього. Чи продовжується робота, яку розпочато Шрі Ауробіндо та Матір’ю? Безумовно! А терміни втілення на Землі Життя Божественного залежать і від нас з вами.